Методична
скарбничка бібліотечного фахівця
Бібліотечні заняття в системі загальноосвітньої
підготовки школяра
|
Реформування системи
освіти і виховання відбувається в умовах інформатизації суспільства.
Потреба суспільства в активній творчій особистості, наділеній знаннями,
уміннями і навичками, необхідними для повноцінного функціонування і розвитку
в інформаційному суспільстві, вимагає від загальноосвітньої школи
переосмислення змісту, форм і методів навчання.
Головною
метою української системи освіти є створення умов для розвитку і
самореалізації кожної особистості формування покоління, здатного навчатися
впродовж життя.
Втілення в життя
ідеї неперервної освіти надиктовує необхідність переходу від
репродуктивного навчання до продуктивного, зміни орієнтирів системи освіти із
засвоєнням певної суми знань на формування уміння вчитися, "здібностей і
навичок самоосвіти і самореалізації особистості”.
В Концепції загальної
середньої освіти (12-річна школа) (затв. Постановою Колегії МОН України та
Президією АПН України N 12/5-2 від 22.11.2001) зазначається, що головним
завданням сучасної освіти є «…виховання відповідальної особистості, яка
здатна до самоосвіти і саморозвитку, вміє критично мислити, опрацьовувати
різноманітну інформацію, використовувати набуті знання і вміння для творчого
розв'язання проблем, прагне змінити на краще своє життя і життя своєї
країни».
Бібліотека школи,
поєднуючи в собі багатогранні функції дитячої, юнацької та спеціальної
педагогічної бібліотеки, нині активно розвивається як навчальний заклад,
інформаційно-методичний, культурно-освітній, інформаційно-бібліографічний
центр. Оскільки бібліотека є обов’язковим підрозділом навчального
закладу, всі стратегічні освітньо-виховні завдання трансформуються у
завданнях та діяльності бібліотеки. У п.1.1. «Положення про бібліотеку
загальноосвітнього навчального закладу» (затв. наказом Міністерства освіти
України від 14.05.1999 року № 139) зазначено, що бібліотека «…Свою діяльність
організовує спільно з педагогічним колективом відповідно до планів роботи і
регламентуючої документації…».
Міністерством освіти час
від часу приймалися певні розпорядчі документи, розроблялися рекомендації в
цьому напрямку. Зокрема,
- в 1986 році було розроблено «Учбово-тематичний план занять з
основ бібліотечно-бібліографічних знань для учнів 1-10 класів;
- в 1989 році рішенням колегії Міністерства народної освіти
УРСР «Про впровадження бібліотечно-бібліографічних занять в школах і ПТУ
республіки» запроваджено в навчальний процес шкіл факультативний курс «Основи
бібліотечно-бібліографічних знань і роботи з книгою» для учнів 7-9-х класів
(по 15 год. для кожної паралелі);
- в 1994 році опублікована «Орієнтовна програма
навчання бібліотечно-бібліографічної та інформаційної культури» (лист
Міністерства освіти України від 9 верес. 1994 р. № 9/1-143-7), розроблена з
урахуванням вимог діючих на той час Програм середньої загальноосвітньої
школи для 1-4 класів та рекомендацій посібника «Бібліотечно-бібліографічні
знання - школярам» (М., 1989);
- в 1998 році було затверджено програму спецкурсу для учнів
10-11 класів «Основи бібліотечної справи та бібліографії»;
- у 2005 році з’явився ще один документ
Міністерства освіти і науки України з даного питання: «Про посилення
роботи шкільних бібліотек з виховання культури читання учнів загальноосвітніх
навчальних закладів: інструктивно-методичний лист Міністерства освіти і науки
України від 04.03.05 № 1/9-106».
Виховання інформаційної
та бібліотечно-бібліографічної культури учнів є ключовим напрямом роботи
шкільної бібліотеки, структурного підрозділу загальноосвітнього навчального
закладу.
Відповідно до «Положення
про бібліотеку загальноосвітнього навчального закладу» (затв. наказом
Міністерства освіти України від 14.05.1999 року № 139) серед основних завдань
шкільної бібліотеки є такі:
п.2.1 «Бібліографічно-інформаційне обслуговування користувачів у
забезпеченні всіх напрямів навчально-виховного процесу конкретного закладу, у
засвоєнні як програмних, так і позапрограмних вимог, у самоосвіті».
п.2.3 «Формування в учнів умінь та навичок бібліотечного користувача,
розкриття перед ними основних (модельних, базових) функцій бібліотеки,
з’ясування прав і обов’язків користувача, виховання поваги до правил
користувача своєї і будь-якої бібліотеки, популяризація
бібліотечно-бібліографічних знань.
п.2.7 «Виховання в учнів інформаційної культури – сталого
прагнення до пошуку інформації, свідомого вибору джерел, навичок
систематизації та особистої освіти».
Однак, на сьогодні це єдиний
нормативний документ, що регламентує технологію організації процесу
формування інформаційної та бібліотечно-бібліографічної грамотності учнів
бібліотекою.
Натомість,
основними документами, що визначають зміст освіти та регламентують
навчально-виховний процес у школі, а саме: Державними стандартами початкової
та базової і повної середньої освіти, навчальними планами і програмами
передбачено формування в учнів бібліотечно-бібліографічних та інформаційних компетентностей.
Відповідно до Державного
стандарту початкової загальної освіти (зі змінами, затвердженими колегією
Міністерства освіти і науки України від 20.10.2005 року "Про підсумки
переходу початкової ніколи на новий зміст та структуру навчання") метою
початкового курсу читання є формування першооснов читацької культури молодших
школярів, емоційно-оцінного ставлення до змісту прочитаного, формування
особистості дитини засобами художнього слова.
Бібліотечно-бібліографічна
та інформаційна освіта молодших школярів передбачена навчальною програмою з
читання, безпосередньо здійснюється на уроках роботи з книгою та
позакласного читання і «реалізується на спеціально відведених уроках,
бібліотечних заняттях шляхом проведення літературних ранків, вікторин,
екскурсій тощо (проводяться 1 р. на два тижні)» (Програми для середньої
загальноосвітньої школи. 1-4 класи. – К.: Початкова школа, 2006).
Уроки позакласного
читання мають власну специфіку та принципово відрізняються від уроків класного
читання. З одного боку, це відносно вільні уроки, на яких розвиваються
читацькі інтереси, кругозір дітей, їх естетичні смаки та почуття, сприймання
художніх образів, їх уявлення та творчість, а з іншого – на цих уроках
виконуються визначені програмові вимоги, формуються навички та вміння,
необхідні активному читачу.
Уроки позакласного читання, зазвичай, проводяться один раз на
два тижні.
Програмою з позакласного
читання передбачаються також бібліотечні заняття, які проводяться
в кожному класі кілька разів на рік у шкільній та дитячій (районній, міській)
бібліотеці. Час на проведення бібліотечних занять виділяється із загальної
кількості годин, передбачених на уроки позакласного читання.
Тривалість таких занять
може бути різною, залежно від віку дітей, але не більшою за тривалість
академічної години: у перших класах – 35 хвилин, у других – четвертих класах
– 40 хвилин.
Мета бібліотечних занять
у початковій школі полягає в тому, щоб ознайомити молодших школярів з бібліотекою,
її книжковими фондами, принципами розстановки книжок на полицях у відкритому
для доступу фонді, формування умінь користуватися довідково-бібліографічними
апаратом бібліотеки тощо.
За чотири роки навчання
діти першої вікової категорії повинні сформувати потребу в систематичному
читанні, знати структуру книжки, вміти визначати її приблизний зміст при
швидкому перегляді, вільно орієнтуватися в бібліотеці, вести самостійний
пошук та вибір літератури, використовуючи книжкові виставки, полиці
відкритого доступу, користуватися періодичними виданнями, ілюстрованим
каталогом „Що нам читати”, довідковою літературою тощо.
Інформаційні уміння і
навички, прищеплені учневі вчителем і бібліотекарем у молодшому віці, є
основою для подальшого розумового розвитку, успішного засвоєння всіх
навчальних предметів у середній та старшій школі. Все це можливо лише за
умови залучення до його викладання кваліфікованих фахівців. Саме тому спільно
із вчителями початкових класів слід чітко відпрацювати систему роботи з основ
бібліотечно-бібліографічної грамотності школярів, обрати найефективніші її
форми, здійснювати моніторинг знань, і умінь учнів, їхніх потреб в читанні.
Оцінювання рівня
сформованості інформаційних та бібліотечно-бібліографічних
компетентностей учнів молодшої школи здійснюється відповідно до «Критеріїв
оцінювання учнів початкової школи», затверджених наказом МОН України № 755
від 20.08.2008 р.
Формування інформаційних
компетентностей учнів 5-11 класів передбачено програмами з української
(російської) мови та літератури, історії, правознавства, а також здійснюється
в процесі бібліотечно-бібліографічних занять, які проводить бібліотека.
Аналіз кількох
навчальних програм на виявлення вимог цих програм щодо сформованості знань,
умінь і навичок в сфері інформаційної діяльності, засвідчує, що найбільший
внесок в накопичення знань і умінь в сфері обробки інформації вносить
вивчення мов і літератур, дещо менше – предметів суспільного, природничо-наукового
і математичних циклів. Дані аналізу навчальних програм свідчать про те,
що випускник школи повинен мати достатньо надійні знання джерел
інформації і уміння працювати з ними.
Державним
стандартом базової і повної середньої освіти, затвердженим постановою
Кабінету Міністрів України від 14 січня 2004 р. N 24 перед
вчителями-предметниками поставлені такі освітні завдання:
освітня галузь «Мови та літератури»:
формуваннячитацької та мовленнєвої
культури, творчих здібностей, культури
полеміки, критичного мислення, самостійного аналізу та оцінювання
прочитаного;виробленнявмінь орієнтуватися
в потоці різноманітної
інформації українською таіншимимовами, знаходити,
сприймати, аналізувати, оцінювати, застосовувати на
практиці відомості, одержані в словесній чи іншій формі;
освітня галузь «Суспільствознавство:
знаходити інформацію, аналізувати,
інтерпретувати та оцінювати її;
–
уміння працювати з матеріалами засобів
масової інформації.
освітня
галузь «Технологія»:
- ознайомлення
учнів
з
місцем
і роллю
інформаційно-комунікаційних технологій в сучасному
виробництві, науці, повсякденному житті та їх
підготовка до раціонального використання
комп'ютерних засобів при розв'язуванні
задач, пов'язаних з опрацюванням інформації, її пошуком,
систематизацією, зберіганням, поданням, передаванням;
Отже, в першу чергу, саме вчитель на своїх уроках
зобов’язаний передбачити формування в учнів інформаційних компетентностей.
За рахунок використання навчальних годин варіативної
складової в основній школі і старшій школі в
загальноосвітньому навчальному закладі можуть запроваджуватися елективні
курси, курси за вибором, факультативи, гуртки з бібліотечно-бібліографічної
та інформаційної культури учнів.
На сьогодні бібліотеками загальноосвітніх навчальних закладів, та
бібліотеками для дітей України та Росії розроблено багато варіантів
різноаспектних програм з формування інформаційної культури, які успішно
реалізуються для різних категорій школярів.
|
Немає коментарів:
Дописати коментар